Індія та Китай – дві країни з довгою історією розвитку текстильного машинобудування. Попит на текстильне обладнання в обох країнах значно зріс за останні роки, і пропозиція наслідувала цей приклад.
Індійський сектор текстильного машинобудування пережив підйом, і індійський уряд відіграв важливу роль у розвитку галузі, надавши кілька стимулів і збільшивши фінансову допомогу. Крім того, інвестиції в найсучасніше обладнання допомогли індійській промисловості відповідати міжнародним стандартам і покращити якість своєї продукції. Уряд Індії також надає певні субсидії на розвиток текстильного машинобудування, зокрема Фонд модернізації технологій (TUF).
З іншого боку, Китай став найбільшим у світі експортером текстильного обладнання та займає майже третину всього світового виробництва такого обладнання. Китай вжив низку заходів для розширення своєї виробничої та експортної бази, включаючи податкові пільги, пільгові кредити та послаблення квот на експорт технологій. Крім того, уряд Китаю вкладає значні кошти в дослідження та розробку нового високотехнологічного текстильного обладнання з метою стати лідером у галузі.
Середовище пропозиції та попиту на текстильне обладнання в Індії та Китаї, ймовірно, залишатиметься стабільним у наступні роки завдяки зростанню економік обох країн і посиленню уваги до текстильної промисловості з боку обох урядів. Незважаючи на те, що наразі ці дві країни є лідерами у виробництві текстильного обладнання, конкуренція з боку інших країн, таких як Бангладеш і В’єтнам, імовірно, у найближчому майбутньому зросте. Незважаючи на це, Індія та Китай залишаються двома основними гравцями у світовій галузі попиту та пропозиції текстильного обладнання.





